Друзі сайту
|
 |
П`ятниця, 26.04.2024, 15:39 |
| | RSS |
АГЕНЦІЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ "ЛАУРА" 
|
| Головна |
Каталог статей
Навчання в Німеччині
Сьогодні Німеччина займає третє місце після Великобританії і США по
числу іноземців в учбових закладах. І з кожним роком їх приїжджає все
більше та більше. За останні десять років кількість учнів із-за кордону
подвоїлося. До кінця 2001 року їх налічувалося 187 тисяч 27 чоловік.
Якщо не рахувати тих іноземців, які народилися або проживають у ФРН, то
більшість приїжджає з Китаю, Франції, Польщі та нашої країни. Взагалі,
треба сказати, що після розвалу СРСР число студентів з України в Німеччині виросло на половину. Я не дарма «годую» вас цифрами - якщо ви
дійсно хочете вчитися в Німеччині, то багато тисяч молодих людей вже
зробили це до вас, тобто, це реально.
Як мовитися, вперед і з піснями.
Пакет документів, який необхідно представити для
навчання в Німеччині, а також умови прийому залежать по-перше від вузу,
в якому ви збираєтеся вчитися, і по-друге від вас самих: чи закінчили
ви вже університет в нашій країні, або ж ви, скажімо, провчилися у
вищому учбовому закладі певну кількість семестрів і так далі. Проте є і
декілька загальних для всіх моментів. Про це вам краще розповість
людина, яка щодня п’ять разів в тиждень займається оформленням іноземних
студентів в Університет, - керівник академічної служби у справах
іноземців при університеті Кельна, доктор Штефан Більдхауєр:
«Перш за все потрібно самого себе як слід підготувати. В першу чергу, це
означає як слід вивчити німецьку мову, оскільки викладання практично на
всіх факультетах у всіх вузах Німеччини ведеться німецькою мовою. І так
це, судячи з усього, і буде. Крім того, хороша підготовка має на увазі
інформованість - будь ласка, скористайтеся Інтернетом, зайдіть на сайт
бажаного вузу, дізнайтеся адресу, замовте собі інформаційний матеріал
або брошуру університету, і перевірте, чи можете ви виконати умови,
необхідні для прийому в учбовий заклад в Німеччині».
Як я вже говорила, умови прийому залежать від вашої особистої ситуації і
від вузу, в якому ви бажаєте вчитися. Але як правило, всім іноземцям,
нам, тобто, охочим в німецьку Alma Mater, необхідно представити наступні
документи:
Перше - Завірену нотаріусом копію атестата про закінчення середньої
освіти, школи або ліцею.
Друге - зроблений і завірений в перекладацькому
бюро переклад атестата зрілості.
Третє - завірену копію диплома про
вищу освіту або ж копії залікової книжки, що свідчать мінімум про два
роки навчання у вітчизняному вузі.
Четверте - знову-таки завірений
переклад цих документів.
П’яте - документ, що свідчить про знання
німецької мови. Це може бути, скажімо, диплом Гете-Інституту. Кожен
окремо взятий вуз пред’являє свої вимоги до цього документа.
Шосте - вам
необхідно буде оформити медичну страховку, зробити це можна і після
приїзду до Німеччини.
Сьоме - заповнити анкету, яку вам пришлють поштою або видадуть
безпосередньо в університеті.
Восьме - написана від руки біографія
німецькою мовою.
І, нарешті, дев’яте - довідка про фінансування.
Докладніше про це доктор Більдхауєр: «Дозвіл на навчання в Німеччині, як,
втім, і в будь-якій іншій країні, можна отримати тільки добре
підготувавшись з фінансової точки зору. Можливо, вас фінансуватимуть
ваші батьки, ще краще - якщо ви отримуватимете стипендію. Шанс отримати
стипендію випадає тим, хто, по-перше, добре вчився до цього в школі і в
своєму вузі, а по-друге, тим, хто подав заявку на неї, ще знаходячись у
себе на батьківщині. Потім, знаходячись вже в Німеччині, отримати
стипендію буде дуже, дуже складно. Будь ласка, забезпечте собі фінансову
підтримку.
Треба знати, що після прибуття до Німеччини або ж для отримання візи вам
доведеться давати письмове пояснення - на які засоби ви збираєтеся тут
існувати. Та все ж, я повинен сказати, що як німецькі студенти, так і
іноземні в більшості працюють під час навчання і заробляють собі на
життя». Довідка про фінансування не так страшна, як це може видатися
на перший погляд.
Тепер про вступні іспити: їх в німецьких вузах просто немає.
Іноземцям потрібно складати лише мовний іспит або відучитися на курсах.
Знову-таки, підкріплю свої слова
цифрами: Кьольнський університет, наприклад, займає одне з перших місць в Німеччині по числу іноземних студентів. Вони складають більше 10
відсотків від всіх учнів, точніше кажучи, на сьогоднішній день їх 6 535
чоловік з 134 країн світу. З них третя за чисельністю група - студенти з
Росії, 318 з яких вчаться, 205 з України і 55 з Грузії. Якщо ж ви в
німецький університет потрапите, то відрахувати вас буде практично
неможливо. Тут можна розтягувати навчання на роки, не складати жодного
іспиту в семестр і все-таки числитися студентом.
Після тієї строгості, до якої ми звикли у вітчизняних університетах, це,
звичайно, розслабляє і розхолоджує, проте, правила на даний момент,
такі. Хоча, продовжитися це не довго.
Штефан Більдхауєр: «Зі сторони університетів і міністерства освіти поки
немає ніяких штрафних санкцій проти «вічних студентів». Багато німців
проводять в університетах роки - 19 семестрів, 20 семестрів і більше.
Ймовірно скоро це зміниться і ті, хто переступив 13-14 семестр повинні
будуть платити за навчання. Відносно іноземних студентів існують
строгіші правила - якщо вони перевищили певний час навчання, а іспити не
складені, то їх викликають до себе відомства, що служать, у справах
іноземців і питають про хід навчання і про дату, коли іноземець планує
його завершити».
А зараз - знов "живий приклад” студента - Ірина Черкасова з маленького
містечка недалеко від Чебоксар, вже два роки вчиться в університеті
міста Потсдам: «Мені 25 років і я вчуся в потсдамськом університеті на
факультетах англістики, русистіки і економічному факультеті». Відразу на
трьох факультетах? «Ця система має на увазі те, що мені потрібно
вивчати магістра, оскільки у мене вже є …вітчизняний диплом викладача
англійської і німецької мови і зарубіжної літератури… і магістр має на увазі головний факультет і два побічні факультети». Тобто наш
диплом все-таки зараховується?
«Ні, наш диплом не зараховується як диплом, тобто, я
можу це визнати тільки як Zwischenprufung - іспит, який ти повинен здати
після 5 семестрів, який підтверджує, що ти пройшов ази утворення
факультету, який ти вибрав, щоб тобі можна було вивчати вже
спеціалізацію». Якщо студенти з нашої країни приїжджають до Німеччини з
своїм дипломом, то їм не обов’язково чекати п’ять семестрів, а можна
відразу захистити цей Zwischenprufung?
«Це теж не зовсім так. Кожен диплом розглядається окремо і залежить вже
від самого факультету і викладачів, - які предмети вони можуть визнати,
які немає. Економічний диплом, наприклад, не завжди признається як
Zwischenprufung». На скільки тобі подобатися навчання в німецькому
університеті? «Я б сказала, що мені більше подобалася система освіти в
нашій країні. Я не вважаю, що освіта в Німеччині дуже поглиблена, я
вважаю, що це просто час супроводження… Але я не знаю, можливо, я суджу
це просто через те, що я вже закінчила освіту в нашій країні». А тоді
навіщо ти продовжуєш освіту? Ради диплома? «Так, це просто ради
папірця». Що ти робитимеш з дипломом, який ти отримаєш після закінчення
університету? «Моє велике бажання - працювати тут, але в співпраці з
Росією. . . Я думаю, поки я залишуся в Німеччині». Коли ти влаштувалася в
Університет, подала всі свої документи, приїхала до Німеччини по
студентській візі, напевно, встало питання роботи і житла - як ти його
вирішувала? «Перший місяць я жила в своїй сім’ї і потім, просто, для
того, щоб знайти роботу я ходила по місту і шукала, де які оголошення
висять, в газетах теж шукала. І спочатку я влаштувалася працювати в
магазин, а потім, я по оголошенню в газеті знайшла одну жінку, яка
організовує репетиторство. І я зв’язалася з нею, і ми організували мою працездатність тут як репетитора». А що ти робиш як репетор?. «Я допомагаю дітям з домашнім завданням і з не засвоєним учбовим
матеріалом в школі. Це англійська і російська мова». На скільки багато у
тебе роботи, чи вистачає на життя і чи залишається час для навчання?
«Залежить від семестру до семестру. Іноді виходить так, що я із заняття
відразу біжу на роботу і потім вже увечері або на вихідних я роблю щось
для університету. Але на життя вистачає». Іра згадала, що коли вона
приїхала до Німеччини, то жила в "своїй сім’ї” - вона називає так
німецьку пару, де пропрацювала рік гувернанткою або au-pair, як в Європі
називають тих, хто дивиться за дітьми. Діяльність як au-pair для
багатьох вітчизняних студентів, стала першим ступенем на шляху до
навчання у ФРН.
Робота гувернанткою або гувернером дає можливість пізнати країну,
підучити німецьку, необхідну для навчання в університеті, зав’язати
контакти і просто відчути себе впевненіше на чужому грунті. Іра
Черкасова вирішила попрацювати аu-pair тому, що хотіла подивитися інші
країни після закінчення університету в Росії, а туристичні
поїздки для вчорашньої студентки були дуже дорогі. Втім, надамо слово їй
самій.
«Після закінчення університету в Росії я вирішила з’їздити за кордон і найлегшим шляхом виявилось, що це до Німеччини поїхати. І я поїхала по програмі опер на рік у Постдам». Наскільки було складно працювати або легко? З якими труднощами ти зіткнулася? «Я вважаю, що мені дуже повезло з сім’єю,
оскільки я вважаю, що я знайшла свою другу сім’ю в Німеччині. Там було
двоє дітей, два хлопчики. Робота виявилася не дуже складною, мені просто
доводилося забирати дітей з дитячого саду і грати з ними до тих пір,
поки не прийдуть батьки.
Зазвичай, мати приходила в 4-5 годин вечора і ми вже регулювали наш
день». А скільки ти отримувала як Au-Pair? «Як Au-Pair отримує дівчинка
або хлопчик від 205 євро і більше, як правило це 260 євро. Це залежить від сім’ї і від роду
занять, що вони виконують». Але їм надається житло, їжа? Тому, що на 200
євро існувати неможливо.
«Au-Pair живе разом з сім’єю. Ця програма передбачає те, що опер живе в
сім’ї, вона отримує там їжу, всі засоби гігієни, проїзний квиток,
страховку, тобто ці 260 євро - її кишенькові гроші».
У багатьох
університетських містах Німеччини відчувається гострий брак житла. Все
менше студентів мають можливість вибирати, де їм жити… "В багатьох
студентських містах ситуація з житлом просто катастрофічна”, -
розповідає Георг Шланцке, консультант німецького Суспільства
взаємодопомоги студентів (DSW, Studentenwerk). Особливо важко знайти
кімнату або недорогу квартиру в Мюнхені, Кьольні, Гамбурзі,
Франкфурті-на-Майні, Штутгарті і таких "класичних” студентських містечках, як Гейдельберг або Фрайбург. У Рурськой області ситуація
небагато краща. Проте і там, за відомостями Рурського університету,
кімнату іноді доводиться чекати по півроку.
Інтернет приходить на допомогу. Шукати житло краще всього через одне з
суспільств взаємодопомоги студентів. Їх в Німеччині більше шістдесяти. Ці
організації розпоряджаються, наприклад, 180 тисячами кімнат в
гуртожитках. Допомагають вони і іноземним студентам, у яких часто
виникають проблеми з пошуком даху над головою. Можна шукати самому.
Студенти із стажем радять: щоб зняти кімнату в гуртожитку або квартиру,
треба суботнім ранком купити газету і прочитати всі рядкові оголошення.
Паралельно можна подивитися в інтернеті на спеціальних сторінках ніби
"studenten-wg. de”.
"Це безкоштовний сервіс як для тих, хто шукає житло, так і для тих, хто
його здає”, - розповідає Томас Вінклер, один з творців ресурсу. За його
словами, той, хто знайде кімнату або квартиру "своєї мрії”, може бути
упевнений, що йому не доведеться платити за користування сторіночкою і
за маклерські послуги.
"Акули капіталізму”. Якщо у студента мало часу і багато грошей, то можна
найняти професійного маклера. "Зазвичай посередник отримує гонорар у
розмірі двомісячної орендної плати плюс ПДВ”, - розповідає Петер-Георг
Вагнер з галузевого об’єднання маклерів RDM (Ring Deutscher Makler).
Отже заплатити маклерові доведеться декілька сотень євро. Адже, згідно
даним студентського союзу, студент в середньому по Німеччині платить за
дах над головою приблизно 225 євро. Правда, в різних містах орендна
плата за квартиру може сильно розрізнятися. За даними Суспільства
взаємодопомоги студентів, у Франкфурті доводиться в
середньому платити 390 євро, а в Дрездені - тільки 200.
Кімната в гуртожитку також коштує недешево - не менше 100 євро в місяць.
Але зазвичай студентові доводиться викладати мінімум 150 євро.
Грошові дотації отримують лише небагато. За чинним в Германії
законодавством право на житлові дотації мають дуже небагато. "Субсидії
на житлі може отримувати, наприклад, студентка, що виховує дитину”, -
говорить Юрген Франк, прес-секретар федерального міністерства
транспорту, будівництва і житла. Також доплату отримують сімейні
студентські пари, що живуть разом. А ось студенти, що вчаться за рахунок
державного кредиту Bafog, цій допомозі позбавлені. У східних землях
житло знайти дещо легше. Та і коштує воно дешевше, ніж на заході країни.
Якщо початок занять вже зовсім близько, а дах над головою першокурсник
собі так і підшукав, треба звернутися в місцеве Суспільство
взаємодопомоги студентів. "Найчастіше навіть в найбезнадійніших
ситуаціях ми можемо все-таки допомогти”, - говорить Георг Шланцке. За
його словами, останніми роками бувало, що студентів селили в кімнатах по
двоє. Якщо ж навіть такої можливості не було, то біля університету
просто ставили декілька житлових контейнерів, в які проводили світло і
тепло. Комфортним таке житло назвати складно, але якийсь час
протриматися можна. Благо, зима в Німеччині не дуже холодна.
За
матеріалами журналу "Шпігель”.
|
| Категорія: Цікава інформація | Додав: Alla (07.01.2011)
|
| Переглядів: 3218 | Коментарі: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
